Покотило сонце день на захід…
Вітер небо міряє крилом…
Чайки з криком (полохливі птахи!)
Пролітають низько над човном –
Щось тривожить їхнє розуміння.
Суплять хмари брови до води…
Хвилі – вверх горами! Де спасіння?
Як тепер до берега дійти?
Залива човна, перевертає –
Він ледь-ледь між хвилями стоїть…
А в човні Син божий спочиває –
Серед шторму, притулившись спить.
Хоч дванадцять хлопців молодецьких
Силою веслують в буревій,
Море їм у відповідь сміється:
“Що ви, люди, проти нас, стихій?”
І злякались учні: “Ми загинем!
Урятуй нас, Господи, спаси!
Нас усіх морська глибінь поглине!”
І тоді прокинувся Божий Син.
Він підвівся владно. “Зупинися!” –
Бурі й морю вигукнув щосил…
Хвилі з ревом до небес знялися,
І … розбились в найтихіший штиль.
Човен доля. Ним Ісус керує
Чи уже давно веслуєш ти?
Якщо світ навкруг штормить, лютує,
Господа у серці розбуди.
І нехай полохаються чайки
Чорних хмар і височенних хвиль,
І нехай лякається в відчаї
Той, хто не спасений, не живий.
Ми ж у Бозі будемо радіти:
Він є висота і Він – глибінь,
Він є Той, Хто зупиняє біди.
Слава з віку в вік Йому! Амінь.
2003
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Камнями его закидали - Виктор Голубев Тут тема, вечная,об убийстве-не сколько физическом, сколько духовном и интелектуальном. Вот в коллективе работник не понравился своей смелостью взглядов или талантливостью, боясь его лидерства-и они его уничтожают,чтобы один из них смог стать примитвным,но мощниым лидером.
Тема вечная о выдавливании оригинальных и талантливых из разных сфер человеческого бытия. Понятие идола-это причина для уничтожения, возможно он отстаивал взгляди, кого-то, ранее до него уничтоженного. То же самое -и в древности, и в наши дни...Почему "с тоской"?-Новый идол осознает свою ничтожность... А побудила меня к написанию стихотворения фраза из Библии.
Публицистика : Легко ли распинать свою плоть? - Вячеслав Ивлев Крест - это то место, где мы вспоминем о любви и прощении Господа. также это место, где мы распинаем свои греховные желания. это то место, где мы становимся подобными Христу.
